Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

а) не давати піднятися

  • 1 hold down

    phr v
    не давати піднятися; не давати вирватися; тримати (особл. у лежачому стані); тримати в покорі; пригноблювати; придушувати; утримувати, зберігати ( положення)

    English-Ukrainian dictionary > hold down

  • 2 hold down

    phr v
    не давати піднятися; не давати вирватися; тримати (особл. у лежачому стані); тримати в покорі; пригноблювати; придушувати; утримувати, зберігати ( положення)

    English-Ukrainian dictionary > hold down

  • 3 hold

    I
    n
    1) мор. трюм
    2) утримування, захоплення

    to lose one's hold on reality — відірватися від життя; втратити відчуття реальності

    3) влада; вплив (на — on, over, upon)
    4) опора, вушко; захват
    5) сховище, вмістилище
    6) в'язниця, тюремна камера; місце ув'язнення
    7) володіння; зберігання
    8) поет. схованка, притулок
    9) охорона, захист
    10) арешт; ув'язнення
    11) фортеця
    12) фіксація
    13) здатність схопити (зрозуміти)
    14) спорт. захват (боротьба)
    15) спорт. тримання м'яча
    16) муз. пауза

    to keep a good hold of the landмор. триматися поблизу берега

    II
    v (past і p.p. held)
    1) тримати, держати
    2) утримувати; стримувати; затримувати; зупиняти, спиняти
    3) володіти, мати; бути власником
    4) зберігати контроль (над чимсь)
    5) вміщувати, мати в собі
    6) гадати, вважати

    I hold this to be impossible — я вважаю, що це неможливо

    7) утримувати під вартою; тримати у в'язниці
    8) (of, from) бути зобов'язаним (комусь); залежати (від когось)
    9) зазнавати, терпіти, зносити (щось)
    10) зобов'язувати, змушувати
    11) тривати, триматися, стояти
    12) займати (посаду)
    13) вести (розмову)
    14) заволодівати (увагою)
    15) зберігати, утримувати (в пам'яті)
    16) дотримуватися (переконань)
    17) резервувати
    18) влаштовувати, організовувати, проводити
    19) святкувати, відзначати
    20) бути непроникним, не пропускати
    21) піти на парі
    22) зачати, понести (про самку)

    to hold smb. to his promise — наполягати на виконанні кимсь своєї обіцянки

    hold back — а) стримувати, затримувати

    to hold back one's tears — стримувати сльози; б) стримуватися; в) ухилятися; г) приховувати

    hold downа) не давати піднятися (вирватися); тримати (у лежачому положенні); б) пригнічувати; придушувати

    hold forth — показувати; пропонувати, подавати

    hold in — а) стримувати; б) стримуватися, утримуватися; в) мовчати

    hold off — а) не пускати, тримати осторонь; б) не підходити; триматися осторонь; в) затримуватися

    hold on — а) триматися, вчепитися (у щось); б) прикріплювати; в) продовжувати робити щось

    hold out — а) простягати; б) пропонувати; в) обіцяти; г) витримувати; триматися до кінця

    hold overа) відкладати (справу), баритися; б) відкладати (убік)

    hold together — а) скріпляти; б) бути згуртованими; триматися разом

    hold under — тримати в покорі; придушувати, пригнічувати

    hold up — а) підтримувати, підпирати; б) показувати, виставляти; в) зупиняти, затримувати; г) грабувати; д) утримуватися на ногах; є) витримувати, не піддаватися; є) стояти (про погоду); ж) ущухати (про дощ)

    hold hard!, hold on! — стій!, почекай!

    hold fast!мор. стоп!

    to hold water — витримувати критику; бути обгрунтованим

    hold your noise (your jaw)! — перестаньте галасувати!, замовкніть!

    hold enough! — годі, замовкніть!

    hold the fort!амер. тримайтеся!

    * * *
    I n; мор. II n
    1) утримання, утримування; захоплення; хватка
    2) (часто on, over, upon) влада; вплив
    3) те, за що можна вхопитися; опора; захват, вушко
    4) сховище, вмістище
    5) icт. в'язниця, місце ув'язнення; тюремна камера
    6) притулок, укриття; лігвище, барліг
    7) замовлення, вимога
    8) icт. арешт; ув'язнення
    9) icт. фортеця
    10) cпopт. захват ( боротьба); тримання м'яча
    11) кiнo; жapг. "холд", вдала частина зйомки
    12) мyз. фермата
    13) cпeц. фіксація
    14) aв.; кocм. затримка ( вильоту)
    III v
    (held; held, icт. holden)
    2) утримувати, стримувати; затримувати; зупиняти
    3) володіти, мати; бути власником
    4) утримувати; зберігати контроль ( над чим-небудь)
    5) вміщати, містити в собі
    6) тримати, зберігати ( що-небудь де-небудь)
    7) думати, гадати, вважати, вбачати; юp. визнавати, вирішувати; виносити ( судове) рішення
    8) утримувати під вартою; тримати у в'язниці
    9) icт. (of, from) залежати; бути зобов'язаним
    10) icт. терпіти, виносити ( що-небудь)
    11) icт. зобов'язувати; змушувати
    12) витримувати (вагу, напругу); підтримувати, тримати; нести
    13) тривати, триматися, стояти ( про погоду)
    14) ( to hold good або true) мати силу ( про закон); залишатися в силі (про принцип, обіцянку)

    to hold office — займати пост; бути при владі ( про партію)

    17) зберігати, тримати ( у пам'яті)
    18) дотримуватися (поглядів, переконань)
    19) резервувати (місця, квитки)
    20) провести, улаштувати, організувати ( захід)

    to hold a serviceцepк. відправляти службу

    21) не пропускати ( рідину), бути непроникним
    22) затискати, затикати (ніс, вуха)
    23) icт. битися об заклад, ставити ( ставку)
    24) зачати, понести ( про самку)
    25)

    to hold copyпoлiгp. підчитувати ( коректуру)

    English-Ukrainian dictionary > hold

  • 4 raise

    1. n
    1) підвищення, зростання, збільшення
    2) амер. прибавка (до зарплати)

    he got a raise — йому підвищили зарплату, він одержав прибавку до зарплати

    3) підйом, дорога вгору

    raise chuteгірн. скат

    2. v
    1) піднімати (тж raise up)

    to raise anchor — піднімати якір; зніматися з якоря

    to raise the earth around a plantс.г. підгортати (підсипати) рослину

    2) допомогти піднятися
    3):

    to raise oneself — піднятися, підвестися

    4) здіймати, підносити
    5) здіймати, збивати (куряву)
    6) будити; перен. воскрешати, пробуджувати

    to raise smb. at midnight — розбудити когось серед ночі

    7) рел. воскрешати
    8) викликати, збуджувати, породжувати
    9) починати, затівати, піднімати

    to raise a disturbance — учинити скандал, зчинити бучу

    10) піднімати на боротьбу (проти, за — against, to)
    11) підвищувати, збільшувати
    12) амер. підробити документ, змінивши в ньому суму на вищу
    13) підвищувати по службі; давати нове звання
    14) вихваляти, звеличувати
    15) скласти, підготувати, накреслити (план тощо)
    16) виводити з себе, розлютовувати
    17) мисл. піднімати (звіра)
    18) гірн. видобувати, видавати нагора
    19) підносити, підвищувати
    20) мат. підносити до степеня
    21) текст. ворсувати; начісувати
    22) мед. відкашлюватися, відхаркуватися
    23) споруджувати, зводити
    24) вирощувати, виховувати
    25) вирощувати (рослини); розводити (худобу, птицю)
    26) порушувати, ставити (питання)
    27) висунути (заперечення); пред'явити (вимогу)
    28) подавати (голос)
    29) викликати (дух)
    30) збирати, добувати (гроші)
    31) набирати (в армію); формувати (частину)
    32) знімати (обмеження)
    33) натирати (пухир)
    34) учинити
    35) мор. відкрити (побачити) на горизонті (берег тощо)

    raise up — а) піднімати; б) створювати

    to raise up enemies — наживати ворогів; в) поет. породжувати

    to raise one's glass to smb., smth. — підняти келих за когось, за щось; проголосити тост

    to raise one's hand to smb. — підняти руку на когось, ударити когось

    to raise Cain (hell, mischief, a rumpus, the devil) — зчиняти галас, скандалити

    to raise the roofамер., розм. а) бешкетувати, порушувати порядок; б) зчиняти галас, скандалити; в) втрачати самовладання; г) справляти приголомшливе враження

    to raise a big smokeамер. підняти тривогу

    to raise a dust — а) хвилюватися, нервувати; б) замилювати очі

    to raise the windрозм. роздобувати гроші

    * * *
    I [reiz] n
    1) підвищення, підняття, збільшення; aмep. збільшення ( зарплати)
    2) підйом; дорога в гору
    3) гipн. підняттєва виробка
    II [reiz] v

    to raise anchor — зніматися з якоря; піднімати; підвищувати; refl піднятися; допомогти піднятися; здіймати

    2) піднімати; будити, пробуджувати, воскрешати; peл. воскрешати
    3) викликати, збуджувати; породжувати; починати, піднімати; затівати; (часто to, against) піднімати на боротьбу
    4) підвищувати, збільшувати; кapт. збільшувати ставку; aмep.; кoм. підробити шляхом підміни позначеної на документі суми на більш високу
    5) часто refl піднімати, підносити (настрій, дух); надавати (звання, чин); підвищувати по службі
    6) звеличувати, вихваляти
    7) дiaл. виводити з себе, розлючувати
    8) icт.,; дiaл.; cпeц.; = rise II
    9) миcл. піднімати ( звіра)
    10) гipн. добувати; видавати
    11) мaт. підносити до степеня
    12) тeкcт. ворсувати; начісувати
    13) мeд. відкашлюватися, відхаркуватися
    14) споруджувати, зводити ( будинок)
    15) вирощувати, виводити ( рослини); розводити (худобу, птицю); aмep. ростити, виховувати ( дітей)
    16) ставити, піднімати ( питання); висувати ( заперечення); пред'являти ( вимогу)
    17) видавати ( звук); подавати ( голос)
    18) викликати (дух, тінь)
    19) збирати, добувати ( гроші)
    20) набирати ( в армію); формувати ( підрозділ)
    22) натирати ( пухир); набивати ( мозолю); здуваться ( про пухир)
    24) мop. відкрити або побачити на горизонті ( берег)

    English-Ukrainian dictionary > raise

  • 5 под

    I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.
    II. и Подо предл.
    1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;
    2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.
    * * *
    I сущ.
    під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́тра
    II предл.; тж. п`одо
    1) с вин. п. під (кого-що)

    бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)

    взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку

    получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву

    под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля

    пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на

    подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)

    под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)

    взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́

    ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)

    упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)

    под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір

    под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок

    под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю

    под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку

    под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под

    о́сень — під о́сінь

    под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом

    под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни

    под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)

    ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)

    отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й

    отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад

    2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)

    под вла́стью — під вла́дою

    под влия́нием — під впли́вом

    под кры́шей — під да́хом

    под кома́ндой — під кома́ндою

    под но́сом — під но́сом

    подо мно́й — підо (піді) мно́ю

    под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба

    под предло́гом — під при́водом

    под председа́тельством — за (під) головува́нням

    под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том

    под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри

    под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́

    под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти

    останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва

    сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю

    уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею

    это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)

    поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)

    под горо́й — під (по́під) горо́ю

    под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню

    под окно́м — під ві́кном

    под глаза́ми — під (по́під) очи́ма

    Русско-украинский словарь > под

  • 6 пускаться

    пуститься
    1) страд. - пускатися, бути пущеним куди. Зрители -скаются сюда бесплатно - глядачів пускають сюди безплатно;
    2) возвр. - пускатися, пуститися, (отправляться) рушати, рушити, вирушати, вирушити, мандрувати, помандрувати, (направляться) подаватися, податися куди. [Лягаючи спати, наче пускаєшся плисти по морю ночи (Коцюб.). Мідяні човна, золоті весла, ой пустимо-ж ся на тихий Дунай (Ант.- Драг. І.). Пустимось кіньми, як дрібен дощик (Ант.-Драг. І.). Не трать, куме, сили, пускайсь на дно (Грінч. І.)]. -скаться в свет - піти у світи, світами. -скаться, -ститься в (дальний) путь, в (дальнюю) дорогу - пускатися, пуститися, мандрувати, помандрувати в (далеку) путь, в (далеку) дорогу, (двинуться) рушати, рушити, вирушати, вирушити в (далеку) путь, в (далеку) дорогу. [І в далекую дорогу знов іти пустився (Рудан.). А по голому степу, мов та бурлацька доля у світі, помандрувало безрідне покотиполе (Васильч.)]. -ститься по тропинке в горы - податися стежкою в гори. -ститься в море - пуститися, податися в море. -ститься вплавь - плавця піти, пуститися. -скаться, -ститься в опасное, в рискованное предприятие - іти, піти на небезпечну справу, розпочати непевне діло, взятися до рисковитої справи. -скаться, -ститься на удалую, на удачу, на счастье - навмання пуститися, на одчай душі, на щастя іти, піти. -ститься на пропалую - пуститися берега. Он - тился во все нелёгкие - він зовсім берега пустився. -ститься на произвол судьбы - здатися на призволяще, на божу волю. -ститься на авось - піти, пуститися навмання, на гала(й) на бала(й). [Пустився на гала на бала, та й збувся вола (Кониськ.)]. -скаться, -ститься на хитрость, на хитрости - братися, взятися (іти, піти, підніматися, піднятися) на хитрість, на хитрощі. [Слухайте лишень, на яку хитрість узявся мій приятель (Франко). Треба Оксані на хитрощі підніматися (Квітка)]. Он -скается давать советы - він береться давати поради;
    3) (броситься) пуститися, кинутися, вдаритися, погнатися, порватися, податися, (приняться) взяти, рухнути. [Вискочив і як опарений подався далі (Васильч.). Як узяв він їхати (Рудч.). Оце зілля рухне рости після дощу (Борз.)]. -ститься бежать - кинутися (пуститися, ударитися, взяти) бігти, кинутися на втьоки. [Вертівся між собаками, одгонився - далі ударився бігти (Васильч.). Узяв бігти (Звин.)]. -ститься в бега - змандрувати, (образно) піти в довгі лози. [Ноги на плечі та й гайда в довгі лози (Кониськ.)]. -ститься в погоню, вслед за кем - пуститися, кинутися, ударитися на(в)здогін за ким. [Доглянули мене собачі діти, пустилися за мною наздогін (Франко)]. Он -стился стрелою - він кинувся, погнався як стріла. -ститься рысью, в галоп - пуститися ристю, пуститися, погнатися, побігти вчвал. -ститься на неприятеля, в атаку - піти, рушити, кинутися на ворога, в атаку. -ститься в пляску или плясать - піти в танець або танцювати, погнатися в танець. [Пари раптом погнались у свій танець (О. Пчілка)];
    4) (вдаваться) вдаватися, вдатися, ударятися, ударитися, вкидатися, вкинутися в що. -скаться, -ститься в разговор, -ры - заходити, зайти, увіходити, увійти в розмову, в речі. ] [Він зайшов у розмову з жидом (Корол.). Ввійшов із нею в речі (Гр.)]. -ститься в обширнейшие рассуждения, у разглагольствования - вдатися, ударитися в безконечне розумування, в балаканину, в просторікування.
    * * *
    несов.; сов. - пуст`иться
    1) пуска́тися, пусти́тися; (в путь, дорогу) руша́ти, ру́шити, вируша́ти, ви́рушити
    2) (начинать что-л. делать) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти, пуска́тися, пусти́тися; ( вдаваться) удава́тися, уда́тися
    3) (отваживаться, решаться на что-л.) зва́жуватися, зва́житися, нава́жуватися, нава́житися, пуска́тися, пусти́тися
    4) страд. (несов.) пуска́тися; ки́датися; шпурля́тися, жбурля́тися

    Русско-украинский словарь > пускаться

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»